В 1906 р. вийшов у світ зьірник народних мелодій Кодаль Золтана, які він зібрав в селах. В 1923 р. відбулася прем’єра ораторіуму ”Psalmus Hungaricus”, після чого він став звертати увагу на дитячий хоровий спів і літературу. Після цього з’явилисья його кращі дитячі хорові твори. Характерним для методики Кодаля було те, що вона зачіпала кожного учня, бажаючого засвоїти основи музики, незалежно від того де він живе, які у нього матеріальні можливості, чи має він музикальний талант і здібність. Друга властивість його методу – це згуртованість і єдність. Цю методику викладають такі спеціалісти – педагоги. Які самі вмховувались на традийіях методики Кодаля.

Кодаля написав „333 вправи для читання”, чотири зошити по „П’ять ступенів музики”, „Bicinia Hungarica” (також чотири зошити). Ціллю цих видань було: повернути забуту народну музику в практику музичної музики. Кодаль відвідав Париж а також Англію. Під ас цих поїздок він вивчив особливості викладання музики, рівень педагогічної майстерності, а також культуру хорового мистетцва. В Угорщині стара система зникла не одразу, для цього потрібні були роки. Методика Кодаля стала загальноприйнятою після 2-гої світової війни, тобто після 1945 року.

Кодаль ствержував, що „співати може кожен”, однак для читання нот і музикальної грамотності потрібно навчитися грати на якому-небудь доступному інструменті, ознайомитися з людським голосом. Він вважав, що основою музичного виховання є хоровий спів. В своїй праці ”дитячі хорові капели” (1929 р.) показав таким чином можливості зобити більш цікавим і цінним музичне виховання в школах. В багатьох своїх працях підкреслював роль збільшення рівня викладання співу і музики в школах.

Це наступне:

Музика повинна займати центральне місце у вихованні;

Музична безграмотність перешкоджає розвитку музичної культури і відвідувань концертів;

Неовхідно покращити викладання музики в педучилищах;

Вивчення музики необхідно почати ще в детячому віці і необхідно знайомити дітей тільки з кращими музичними витворами на необхідному рівні;

Щоденний спів так само важливий, як щодення фізкультура;

Рідною музичною мовою дітей повинна бути народна музика;

Через голос і спів повинні прийти до музичних талантів;

Дуже важливим є хоровий спів, причому необхідно ввести в репертуар найкращі твори зарубіжних авторів, а угорську хорову літературу необхідно створити вітчизняним композиторам з застосуванням народних мотивів;

Музичне виховання, це державна задача і держава повинна виділити на цю ціль необхідні кошти;

В 1937 р. з’явився перший зощит із серії ”Bicinia Hungarica”, який був написаний для угорських дітей. Ціллю їх було вивчити видатні музичні твори, використувуючи знання в галузі народної музики, а також через хоровий спів. Цей принцип реалізований і в інших народів. В путівнику до ”Bicinia Hungarica” Кодаль конкретно пише про необхідність введення відносної (релативної) сольмізації, а основою музичної рідної мови повинна стати пентатопна шкала. У цій роботі Кодаль підкреслює важливу роль багатоголосного співу. Цей зошит (нотний збірник) містить переважно угорські народні мелодії. Трошки пізніше написав серію вправ для співу „Співати чисто” чи (”За чистоту співу”).

Пізніше вийшли в світ другий і третій зошити  ”Bicinia Hungarica” , які містили також угорські народні пісні, потім видали четвертий зошит, в склад якого входили марійські пісні.

Кодаль  вважав, що угорцям потріьно ознайомитися з піснями спорвднених народів, а після їх освоєння потрібно переходити до вивчення пісень чужих народів і по можливості співати їх на мові данного народу.

В 1943 р. видав „333 вправ для читання”, які і на сьогоднішний  час являются музичною настільною кнтгою (букварем) дітей, які вивчають музику. В цій книзі автор наводить дітей на глобальне читання нот.

З’явилися і чотири зошити „П’ятиступінчатої музики” (П’ять ступенів музики). Перший зошит містить 100 угорських народних мелодій, другий – 100 мелодії для крокування, тпетій – 100 мелодії народів світу, а четвертий – 140 чувашських народних мелодій. Другий зошит Кодаль написав для дітей дитячих садків. В 1937 р. написав статтю, в якій описав різноманітні вправи для хорового співу. Підкреслив, що рояль не являється інструментом, який підходить для супроводу хорового співу, а головним в навчанні є сам спів.

В цьому ж рроці в одному маленькому місті сказав:

Чоловічі хорові капели повинні бути змішаними, і так можливо засвоїти більше видатних творів;

Співати треба активно, не викоритовуючи апаратуру;

Основи музичної культури необхідно засвоїти ще в школі;

В 1941 р. сказав: музика належить всім, основи музичної культури необхідно закласти ще в дитячому садку і основою такого виховання являється пісня.

В цьому ж році з’явилася його стаття „Музика в дитячому садку”, в якій він підкреслив,що музичне виховання робить дитину  всесторонньо розвинутою і що в народних  іграх необхідно об’єднати спів і рук.

В другій статті пише, що дитина спочатку повинна навчитися читати ноти, а потім грати на якомусь інструменті. Це здійснилося після 1945-го року, коливвели попередні одноручну читання нот, і тільки потім дітки навчалися граги на інструментах.

В 1953 р. написав „ Хто являється хорошим музикантом?”. Для грамотного музиканта важливо розвивати слух, спів по нотам, хоровий спів, знання музичної лфтератури. Основні характеристики грамотного музиканта:

Ці якості повинні бути в рівновазі.

Починаючи з 50-ти років з’явлалися його твори в два і три голоси. Їх назвали:55, 44, 33, 22, 66, 77 вправ для співу і „Tricinia”. тобого 28 триголосих вправ (пізніше добавив 29-ту).

Вийшли в світ твори по співу і грі на фортепіано, а гакож  „Епіграми”.Методика Кодаля користується всесвітнього відомості, її використовують для музичного навчання дітей в усьомі світі.